CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Сам. 18
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-а Самуїлова

Розділ 18

1 І сталося, як скінчи́в він говорити до Саула, то Йоната́нова душа зв'яза́лася з душею Давидовою, — і полюбив його Йонатан, як душу свою.

2 І того дня взяв його Сау́л, і не пустив його вернутися до дому його ба́тька.

3 І склав Йоната́н із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.

4 І зняв Йоната́н із себе плаща́, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання́ своє, і все аж до меча свого, і аж до лу́ка свого, і аж до по́яса свого.

5 І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настанови́в його Саул над вояка́ми, і він подо́бався усьому наро́дові, а також Сауловим рабам.

6 І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то повихо́дили жінки́ зо всіх Ізраїлевих міст, — щоб співати та танцюва́ти назустріч царя Саула, із бу́бнами, із радістю, та з цимба́лами.

7 І викрикували ті жінки́, що грали, та й казали: „Саул повбива́в свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“

8 І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприє́мна йому, і він сказав: „Давидові дали́ десятки тисяч, а мені дали тисячі, — йому бракує ще тільки царюва́ння!“

9 І від того дня й далі Саул дивився за́здрісним оком на Давида.

10 І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамови́тий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.

11 І кинув Саул списа, кажучи про себе: „Уда́рю в Давида, і приб'ю його до стіни́! Та Давид два ра́зи ухили́вся від нього.

12 І боявся Саул Давида, бо з ним був Госпо́дь, а від Саула Він відступи́в.

13 І віддали́в його Саул від себе, і настанови́в його собі тисячником, і він вихо́див на війни, і верта́вся перед наро́дом.

14 І мав Давид пово́дження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.

15 І побачив Саул, що той має велике пово́дження, і налякався його.

16 А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він вихо́див на війни, і верта́вся перед ними.

17 І сказав Саул до Давида: „Ось моя найстарша дочка́ Мерав, — її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні ві́йни!“ А про себе Саул сказав: „Нехай не буде на ньому моя рука, — а нехай буде на ньому рука филисти́млян!“

18 А Давид сказав до Саула: „Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зя́тем цареві?“

19 І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку́, то вона була ви́дана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,

20 а Давида покохала Мелхо́ла,друга Саулова дочка́. І розповіли́ про це Саулові, і ця річ була слу́шна в оча́х його.

21 І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за па́стку, — і нехай буде на ньому рука филисти́млян!“ А до Давида Саул сказав удруге: „Посвоя́чишся сьогодні зо мною“.

22 І наказав Саул своїм рабам: „Промовляйте до Давида поти́ху, говорячи: Ось цар уподо́бав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоя́чишся з царем“.

23 І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: „Чи то легко в ваших оча́х посвоя́читися з царем? Таж я люди́на вбога та маловажна!“

24 І розповіли́ це раби Саула йому, говорячи: „Отак говорив Давид“.

25 І сказав Саул: „Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду́, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на не́приятелях царя“. А Саул ду́мав тим зробити, щоб Давид попав до руки филисти́млян.

26 І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоя́читися з царем. І в недовгому ча́сі

27 встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филисти́млян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоя́читися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку́ свою Мелхо́лу.

28 І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхо́ла, Саулова дочка́, полюбила його.

29 А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул нена́видів Давида по всі дні.

30 І вихо́дили воювати филистимські провідники́, і бувало — скільки вони вихо́дили, то Давид мав найбільше пово́дження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я́ його дуже шановане.

1-я книга Царств

Глава 18

1 Когда кончил3615 Давид разговор1696 с Саулом,7586 душа5315 Ионафана3083 прилепилась7194 к душе5315 его, и полюбил157 его Ионафан,3083 как свою душу.5315

2 И взял3947 его Саул7586 в тот день3117 и не позволил5414 ему возвратиться7725 в дом1004 отца1 его.

3 Ионафан3083 же заключил3772 с Давидом1732 союз,1285 ибо полюбил160 его, как свою душу.5315

4 И снял6584 Ионафан3083 верхнюю4598 одежду4598 свою, которая была на нем, и отдал5414 ее Давиду,1732 также и прочие одежды4055 свои, и меч2719 свой, и лук7198 свой, и пояс2289 свой.

5 И Давид1732 действовал7919 благоразумно7919 везде, куда ни посылал7971 его Саул,7586 и сделал7760 его Саул7586 начальником над военными4421 людьми;582 и это понравилось3190 всему народу5971 и слугам5650 Сауловым.7586

6 Когда они шли,935 при возвращении7725 Давида1732 с победы5221 над Филистимлянином,6430 то женщины802 из всех городов5892 Израильских3478 выходили3318 навстречу7125 Саулу7586 царю4428 с пением7891 и плясками,4246 с торжественными8057 тимпанами8596 и с кимвалами.7991

7 И восклицали6030 игравшие7832 женщины,802 говоря:559 Саул7586 победил5221 тысячи,505 а Давид1732 — десятки7233 тысяч!7233

8 И Саул7586 сильно3966 огорчился,2734 и неприятно3415 было ему это слово,1697 и он сказал:559 Давиду1732 дали5414 десятки7233 тысяч,7233 а мне тысячи;505 ему недостает только царства.4410

9 И с того дня3117 и потом1973 подозрительно5770 смотрел5770 Саул7586 на Давида.1732

10 И было на другой4283 день:4283 напал6743 злой7451 дух7307 от Бога430 на Саула,7586 и он бесновался5012 в доме1004 своем, а Давид1732 играл5059 рукою3027 своею на5059 струнах,5059 как и в другие дни;3117 в руке3027 у Саула7586 было копье.2595

11 И бросил2904 Саул7586 копье,2595 подумав:559 пригвожду5221 Давида1732 к стене;7023 но Давид1732 два раза6471 уклонился5437 от него.

12 И стал3372 бояться3372 Саул7586 Давида,1732 потому что Господь3068 был с ним, а от Саула7586 отступил.5493

13 И удалил5493 его Саул7586 от себя и поставил7760 его у себя тысяченачальником,8269505 и он выходил3318 и входил935 пред3942 народом.5971

14 И Давид1732 во всех делах1870 своих поступал7919 благоразумно,7919 и Господь3068 был с ним.

15 И Саул7586 видел,7200 что он очень3966 благоразумен,7919 и боялся1481 его.

16 А весь Израиль3478 и Иуда3063 любили157 Давида,1732 ибо он выходил3318 и входил935 пред3942 ними.

17 И сказал559 Саул7586 Давиду:1732 вот старшая1419 дочь1323 моя, Мерова;4764 я дам5414 ее тебе в жену,802 только будь у меня храбрым11212428 и веди3898 войны4421 Господни.3068 Ибо Саул7586 думал:559 пусть не моя рука3027 будет на нем, но рука3027 Филистимлян6430 будет на нем.

18 Но Давид1732 сказал559 Саулу:7586 кто я, и что жизнь2416 моя и род4940 отца1 моего в Израиле,3478 чтобы мне быть зятем2860 царя?4428

19 А когда наступило время6256 отдать5414 Мерову,4764 дочь1323 Саула,7586 Давиду,1732 то она выдана5414 была в замужество802 за Адриэла5741 из Мехолы.4259

20 Но Давида1732 полюбила157 другая дочь1323 Саула,7586 Мелхола;4324 и когда возвестили5046 об этом Саулу,7586 то это было приятно3474 ему.

21 Саул7586 думал:559 отдам5414 ее за него, и она будет ему сетью,4170 и рука3027 Филистимлян6430 будет на нем. И сказал559 Саул7586 Давиду:1732 чрез другую8147 ты породнишься2859 ныне со мною.

22 И приказал6680 Саул7586 слугам5650 своим: скажите1696 Давиду1732 тайно:3909 вот, царь4428 благоволит2654 к тебе, и все слуги5650 его любят157 тебя; итак будь зятем2859 царя.4428

23 И передали1696 слуги5650 Сауловы7586 в уши241 Давиду1732 все слова1697 эти. И сказал559 Давид:1732 разве легко7043 кажется5869 вам быть зятем2859 царя?4428 я — человек376 бедный7326 и незначительный.7034

24 И донесли5046 Саулу7586 слуги5650 его и сказали:559 вот что говорит1696 Давид.1732

25 И сказал559 Саул:7586 так скажите559 Давиду:1732 царь4428 не хочет2656 вена,4119 кроме ста3967 краеобрезаний6190 Филистимских,6430 в отмщение5358 врагам341 царя.4428 Ибо Саул7586 имел2803 в2803 мыслях2803 погубить5307 Давида1732 руками3027 Филистимлян.6430

26 И пересказали5046 слуги5650 его Давиду1732 эти слова,1697 и понравилось3474 Давиду1732 сделаться зятем2859 царя.4428

27 Еще не прошли4390 назначенные дни,3117 как Давид1732 встал6965 и пошел3212 сам и люди582 его с ним, и убил5221 двести3967 человек376 Филистимлян,6430 и принес935 Давид1732 краеобрезания6190 их, и представил4390 их в4390 полном4390 количестве4390 царю,4428 чтобы сделаться зятем2859 царя.4428 И выдал5414 Саул7586 за него Мелхолу,4324 дочь1323 свою, в замужество.802

28 И увидел7200 Саул7586 и узнал,3045 что Господь3068 с Давидом,1732 и что Мелхола,4324 дочь1323 Саула,7586 любила157 Давида.

29 И стал Саул7586 еще больше3254 бояться3372 Давида1732 и сделался врагом341 его на3117 всю3117 жизнь.3117

30 И когда вожди8269 Филистимские6430 вышли3318 на войну, Давид,1732 с1767 самого выхода3318 их, действовал7919 благоразумнее7919 всех слуг5650 Сауловых,7586 и весьма3966 прославилось3365 имя8034 его.

1-а Самуїлова

Розділ 18

1-я книга Царств

Глава 18

1 І сталося, як скінчи́в він говорити до Саула, то Йоната́нова душа зв'яза́лася з душею Давидовою, — і полюбив його Йонатан, як душу свою.

1 Когда кончил3615 Давид разговор1696 с Саулом,7586 душа5315 Ионафана3083 прилепилась7194 к душе5315 его, и полюбил157 его Ионафан,3083 как свою душу.5315

2 І того дня взяв його Сау́л, і не пустив його вернутися до дому його ба́тька.

2 И взял3947 его Саул7586 в тот день3117 и не позволил5414 ему возвратиться7725 в дом1004 отца1 его.

3 І склав Йоната́н із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.

3 Ионафан3083 же заключил3772 с Давидом1732 союз,1285 ибо полюбил160 его, как свою душу.5315

4 І зняв Йоната́н із себе плаща́, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання́ своє, і все аж до меча свого, і аж до лу́ка свого, і аж до по́яса свого.

4 И снял6584 Ионафан3083 верхнюю4598 одежду4598 свою, которая была на нем, и отдал5414 ее Давиду,1732 также и прочие одежды4055 свои, и меч2719 свой, и лук7198 свой, и пояс2289 свой.

5 І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настанови́в його Саул над вояка́ми, і він подо́бався усьому наро́дові, а також Сауловим рабам.

5 И Давид1732 действовал7919 благоразумно7919 везде, куда ни посылал7971 его Саул,7586 и сделал7760 его Саул7586 начальником над военными4421 людьми;582 и это понравилось3190 всему народу5971 и слугам5650 Сауловым.7586

6 І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то повихо́дили жінки́ зо всіх Ізраїлевих міст, — щоб співати та танцюва́ти назустріч царя Саула, із бу́бнами, із радістю, та з цимба́лами.

6 Когда они шли,935 при возвращении7725 Давида1732 с победы5221 над Филистимлянином,6430 то женщины802 из всех городов5892 Израильских3478 выходили3318 навстречу7125 Саулу7586 царю4428 с пением7891 и плясками,4246 с торжественными8057 тимпанами8596 и с кимвалами.7991

7 І викрикували ті жінки́, що грали, та й казали: „Саул повбива́в свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“

7 И восклицали6030 игравшие7832 женщины,802 говоря:559 Саул7586 победил5221 тысячи,505 а Давид1732 — десятки7233 тысяч!7233

8 І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприє́мна йому, і він сказав: „Давидові дали́ десятки тисяч, а мені дали тисячі, — йому бракує ще тільки царюва́ння!“

8 И Саул7586 сильно3966 огорчился,2734 и неприятно3415 было ему это слово,1697 и он сказал:559 Давиду1732 дали5414 десятки7233 тысяч,7233 а мне тысячи;505 ему недостает только царства.4410

9 І від того дня й далі Саул дивився за́здрісним оком на Давида.

9 И с того дня3117 и потом1973 подозрительно5770 смотрел5770 Саул7586 на Давида.1732

10 І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамови́тий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.

10 И было на другой4283 день:4283 напал6743 злой7451 дух7307 от Бога430 на Саула,7586 и он бесновался5012 в доме1004 своем, а Давид1732 играл5059 рукою3027 своею на5059 струнах,5059 как и в другие дни;3117 в руке3027 у Саула7586 было копье.2595

11 І кинув Саул списа, кажучи про себе: „Уда́рю в Давида, і приб'ю його до стіни́! Та Давид два ра́зи ухили́вся від нього.

11 И бросил2904 Саул7586 копье,2595 подумав:559 пригвожду5221 Давида1732 к стене;7023 но Давид1732 два раза6471 уклонился5437 от него.

12 І боявся Саул Давида, бо з ним був Госпо́дь, а від Саула Він відступи́в.

12 И стал3372 бояться3372 Саул7586 Давида,1732 потому что Господь3068 был с ним, а от Саула7586 отступил.5493

13 І віддали́в його Саул від себе, і настанови́в його собі тисячником, і він вихо́див на війни, і верта́вся перед наро́дом.

13 И удалил5493 его Саул7586 от себя и поставил7760 его у себя тысяченачальником,8269505 и он выходил3318 и входил935 пред3942 народом.5971

14 І мав Давид пово́дження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.

14 И Давид1732 во всех делах1870 своих поступал7919 благоразумно,7919 и Господь3068 был с ним.

15 І побачив Саул, що той має велике пово́дження, і налякався його.

15 И Саул7586 видел,7200 что он очень3966 благоразумен,7919 и боялся1481 его.

16 А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він вихо́див на війни, і верта́вся перед ними.

16 А весь Израиль3478 и Иуда3063 любили157 Давида,1732 ибо он выходил3318 и входил935 пред3942 ними.

17 І сказав Саул до Давида: „Ось моя найстарша дочка́ Мерав, — її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні ві́йни!“ А про себе Саул сказав: „Нехай не буде на ньому моя рука, — а нехай буде на ньому рука филисти́млян!“

17 И сказал559 Саул7586 Давиду:1732 вот старшая1419 дочь1323 моя, Мерова;4764 я дам5414 ее тебе в жену,802 только будь у меня храбрым11212428 и веди3898 войны4421 Господни.3068 Ибо Саул7586 думал:559 пусть не моя рука3027 будет на нем, но рука3027 Филистимлян6430 будет на нем.

18 А Давид сказав до Саула: „Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зя́тем цареві?“

18 Но Давид1732 сказал559 Саулу:7586 кто я, и что жизнь2416 моя и род4940 отца1 моего в Израиле,3478 чтобы мне быть зятем2860 царя?4428

19 І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку́, то вона була ви́дана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,

19 А когда наступило время6256 отдать5414 Мерову,4764 дочь1323 Саула,7586 Давиду,1732 то она выдана5414 была в замужество802 за Адриэла5741 из Мехолы.4259

20 а Давида покохала Мелхо́ла,друга Саулова дочка́. І розповіли́ про це Саулові, і ця річ була слу́шна в оча́х його.

20 Но Давида1732 полюбила157 другая дочь1323 Саула,7586 Мелхола;4324 и когда возвестили5046 об этом Саулу,7586 то это было приятно3474 ему.

21 І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за па́стку, — і нехай буде на ньому рука филисти́млян!“ А до Давида Саул сказав удруге: „Посвоя́чишся сьогодні зо мною“.

21 Саул7586 думал:559 отдам5414 ее за него, и она будет ему сетью,4170 и рука3027 Филистимлян6430 будет на нем. И сказал559 Саул7586 Давиду:1732 чрез другую8147 ты породнишься2859 ныне со мною.

22 І наказав Саул своїм рабам: „Промовляйте до Давида поти́ху, говорячи: Ось цар уподо́бав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоя́чишся з царем“.

22 И приказал6680 Саул7586 слугам5650 своим: скажите1696 Давиду1732 тайно:3909 вот, царь4428 благоволит2654 к тебе, и все слуги5650 его любят157 тебя; итак будь зятем2859 царя.4428

23 І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: „Чи то легко в ваших оча́х посвоя́читися з царем? Таж я люди́на вбога та маловажна!“

23 И передали1696 слуги5650 Сауловы7586 в уши241 Давиду1732 все слова1697 эти. И сказал559 Давид:1732 разве легко7043 кажется5869 вам быть зятем2859 царя?4428 я — человек376 бедный7326 и незначительный.7034

24 І розповіли́ це раби Саула йому, говорячи: „Отак говорив Давид“.

24 И донесли5046 Саулу7586 слуги5650 его и сказали:559 вот что говорит1696 Давид.1732

25 І сказав Саул: „Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду́, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на не́приятелях царя“. А Саул ду́мав тим зробити, щоб Давид попав до руки филисти́млян.

25 И сказал559 Саул:7586 так скажите559 Давиду:1732 царь4428 не хочет2656 вена,4119 кроме ста3967 краеобрезаний6190 Филистимских,6430 в отмщение5358 врагам341 царя.4428 Ибо Саул7586 имел2803 в2803 мыслях2803 погубить5307 Давида1732 руками3027 Филистимлян.6430

26 І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоя́читися з царем. І в недовгому ча́сі

26 И пересказали5046 слуги5650 его Давиду1732 эти слова,1697 и понравилось3474 Давиду1732 сделаться зятем2859 царя.4428

27 встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филисти́млян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоя́читися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку́ свою Мелхо́лу.

27 Еще не прошли4390 назначенные дни,3117 как Давид1732 встал6965 и пошел3212 сам и люди582 его с ним, и убил5221 двести3967 человек376 Филистимлян,6430 и принес935 Давид1732 краеобрезания6190 их, и представил4390 их в4390 полном4390 количестве4390 царю,4428 чтобы сделаться зятем2859 царя.4428 И выдал5414 Саул7586 за него Мелхолу,4324 дочь1323 свою, в замужество.802

28 І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхо́ла, Саулова дочка́, полюбила його.

28 И увидел7200 Саул7586 и узнал,3045 что Господь3068 с Давидом,1732 и что Мелхола,4324 дочь1323 Саула,7586 любила157 Давида.

29 А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул нена́видів Давида по всі дні.

29 И стал Саул7586 еще больше3254 бояться3372 Давида1732 и сделался врагом341 его на3117 всю3117 жизнь.3117

30 І вихо́дили воювати филистимські провідники́, і бувало — скільки вони вихо́дили, то Давид мав найбільше пово́дження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я́ його дуже шановане.

30 И когда вожди8269 Филистимские6430 вышли3318 на войну, Давид,1732 с1767 самого выхода3318 их, действовал7919 благоразумнее7919 всех слуг5650 Сауловых,7586 и весьма3966 прославилось3365 имя8034 его.

1.0x